Кольорові архівні фотографії Києва: яким були знайомі локації 120 років тому.
Київ завжди вражав своїм унікальним колоритом та особливою атмосферою. Варто зазначити, що багато сьогоднішніх популярних місць, які приваблюють мешканців і туристів, в минулі часи мали зовсім інший вигляд.
На сьогоднішній день саме ретро-фотографії можуть подарувати нам можливість здійснити подорож у минуле і побачити, якою була столиця багато десятиліть тому.
"Телеграф" підготував для своїх читачів незабутні листівки, що відображають Київ упродовж 120 років. Ці яскраві картки втілюють атмосферу давно минулих часів і відкривають перед нами нову, незнайому сторону столиці.
На листівках можна побачити добре знайомі сьогодні місця в столиці -- Поділ, Хрещатик, Аскольдову могилу, Софійську площу, Золоті ворота, пам'ятник Володимиру Великому та багато інших.
Ланцюговий міст, що був першим постійним мостом через Дніпро в Києві, виглядає досить захопливо. Він функціонував з 1853 до 1920 року та знаходився навпроти Аскольдової могили. Його довжина становила 776 метрів, але, на жаль, до сьогодні він не зберігся.
Софійська площа є однією з ключових та історично значущих площ Києва. На її території можна побачити дзвіницю Софійського собору та пам'ятник видатному гетьману Богдану Хмельницькому.
Декілька років тому це місце занурювалося в зелень і стало популярним серед киян для відпочинку на свіжому повітрі.
Сьогодні перлиною столиці безсумнівно є Поділ -- один із найкрасивіших та найпрестижніших районів Києва. За часів Київської Русі ця місцевість була центром торгівлі та осередком різноманітних майстерень.
Саме на Подолі розміщувалися ремісничі квартали та головний міський порт. На той час територія сучасного Подільського району називалася Нижнє місто і з Верхнім містом його поєднував Андріївський узвіз.
Десятинна церква вважається першим кам'яним православним храмом на Русі, зведеним Володимиром Святославичем у період з 989 по 996 роки. Ця святиня зазнала численних перебудов і реставрацій протягом своєї історії.
За радянської влади, у 1928 році, третю Десятинну церкву, як і безліч інших пам'яток культури та мистецтва, було знесено, а у 1936 році її залишки остаточно розібрали.
У 1996 році Національний банк України ввів в обіг дві ювілейні монети "Десятинна церква", присвячені тисячоліттю зведення Десятинної церкви в Києві.
Золоті ворота -- пам'ятник оборонного зодчества Стародавньої Русі часів князювання Ярослава Мудрого. Історично служили головним в'їздом до київського Верхнього міста з південного боку.
У наш час Золоті ворота пройшли низку реконструкцій, але все ж таки зберегли середньовічні елементи.
У вересні 1901 року відбулось відкриття будівлі Київського міського театру. Нині це будівля Національної опери України.
Архітектура будівлі поєднувала у собі неороманські, барокові та раціоналістичні форми.
Театр мав змогу приймати 1650 відвідувачів і користувався великою популярністю серед місцевих жителів для проведення дозвілля.
Хрещатик – центральна вулиця Києва, що простягається на вражаючі 1225 метрів. Це місце стало справжнім епіцентром культурного життя столиці в усі епохи.
Хрещатик зазнав корінних змін через підрив радянськими військами з початком німецької окупації Києва. Вибухи та вогняний смерч були настільки потужними, що центр міста вигорів практично повністю.
Перед усіма цими подіями Хрещатик вражав своєю красою та був оточений будівлями, які вважалися справжніми шедеврами архітектури.
Аскольдова могила — це місце на правому березі Дніпра в Києві, яке, згідно з легендами, основаними на інформації з "Повісті минулих літ", є останнім спочинком київського князя Аскольда.
Сьогодні це є елементом паркового ансамблю, створеного між 1934 і 1936 роками на території стародавнього угорського поселення.
Пам'ятник Володимиру Великому є найдавнішою скульптурною пам'яткою столиці України, зведеною в 1853 році. Він majestically розташований на стрімкому схилі Дніпра, в мальовничому парку Володимирська гірка.
Ця архітектурна споруда є одним з неформальних емблем міста.
Нагадаємо, що понад 100 років тому центром Києва розгулювали верблюди. Цих витривалих ссавців використовували для перевезення вантажів та навіть залучали їх до участі у церемоніальних парадах.
Раніше "Телеграф" висвітлював, яким був Київ 113 років тому. У той період вуличні базари становили важливу складову міського життя, де кипіла активна торгівля. Ярмарки завжди були переповнені людьми, а продавці демонстрували широкий асортимент товарів — від глиняного посуду до традиційних страв української кухні.