Аудит Державної аудиторської служби України виявив особи блогерів та PR-менеджерів, що мають зв'язки з Укрнафтою Корецького, - Михайло Шнайдер.

Державний аудит діяльності компанії виявив численні витрати на оплату "консультаційних" послуг, значна частина яких іде на виплати блогерам, піар-спеціалістам та експертам. Про це інформує політичний аналітик Михайло Шнайдер на своїй сторінці у Facebook. Згідно з аудиторським звітом Державної аудиторської служби України (ДАСУ), компанія Укрнафта витратила понад 23 мільйони гривень на такі послуги в період з початку 2023 року до березня 2024 року. Варто зазначити, що компанія укладала контракти на суми, що перевищують 100 тисяч гривень, без проведення тендерних процедур.

Згідно з висловлюваннями Шнайдера, серед тих, хто отримує значні гонорари, можна відзначити Артемія Куюна, брата Сергія Куюна, який є керівником ТОВ "Консалтингова група "А-95". Артемій заробляє 180 тисяч гривень щомісяця. "Також варто згадати Сергія Куюна, який заробляє до двох мільйонів гривень на рік за надання інформаційно-консультаційних послуг, але вже від Корецького, що є директором Укртатнафти". Крім того, журналіст Дмитро Бунецький, який працює на Укрнафту як позаштатний співробітник, отримує майже 90 тисяч гривень щомісяця, про що зазначає експерт у своєму пості.

Шнайдер зазначає, що ці суми виглядають досить помірковано в порівнянні з іншими щомісячними виплатами. У звіті Державної аудиторської служби України (ДАСУ) вказується, що менеджери з корпоративних комунікацій, Оксана Болотнєва та Наталія Мельникова, отримують зарплати, що помітно перевищують середні ринкові ставки. У 2023 році їхні щомісячні гонорари становили 240 тисяч і 270 тисяч гривень відповідно. У 2024 році ці цифри зросли до 400 тисяч і 350 тисяч гривень. Шнайдер підкреслює, що такі значні виплати можуть свідчити про витрати, пов'язані з підтримкою позитивного іміджу керівництва Укрнафти в медіа-просторі.

Шнайдер зазначає, що, на його погляд, аудитори з якихось причин ігнорують численні юридичні порушення при здійсненні платежів за ці послуги. Він вважає, що це може вказувати на можливий зовнішній тиск на аудиторів.

Він вважає, що ці значні фінансові вкладення можуть бути використані для інформаційного забезпечення, яке сприятиме захисту інтересів керівництва підприємства, і дії Державної аудиторської служби вимагають детального вивчення.