Демографічні виклики: академік Лібанова поділилася прогнозами і можливими рішеннями.

Директорка Інституту демографії та соціальних досліджень ім. М. В. Птухи НАН України Елла Лібанова представила стратегію демографічного розвитку та дала прогноз можливого скорочення населення України, пояснивши, як цього уникнути

Про це вона заявила в коментарі кореспондентці Еспресо Катерині Галко.

Лібанова попередила про неминучість депопуляції в Україні, але одночасно представила стратегію демографічного розвитку, яка передбачає комплексне вирішення проблеми.

За її словами, ключовим елементом стратегії, зокрема, є стимулювання народжуваності.

"Традиційний підхід полягає у формуванні таких обставин, які стимулюватимуть населення до більшої народжуваності. Мова йде, звичайно, не про час війни, а про ті умови, які можуть виникнути після конфлікту. Я з величезною повагою ставлюсь до тих, хто зараз приймає рішення про народження дітей, але сама ніколи не наважилася б переконувати когось у цьому кроці," - підкреслила вона.

Також, як стверджує Лібанова, планується запровадження заходів, спрямовані на зменшення передчасної смертності, зокрема, шляхом пропаганди здорового способу життя, профілактичних заходів та покращення доступу до медичної допомоги.

Одним із аспектів стратегії є вдосконалення політики міграції.

"Величезний блок, безумовно, стосується міграції, причому ми усвідомлюємо, що навіть, якщо нам якимось чином вдасться повернутися всіх наших зовнішніх мігрантів до України, цього не вистачить. Не вистачить, тому, що потенціал демографічного зростання вичерпаний", - зазначила науковиця.

За її словами, попри те, що повернення всіх українських мігрантів не вирішить проблему, стратегія передбачає залучення іноземної робочої сили, оскільки після війни очікується "економічний бум".

"Це має велике значення, оскільки ми прогнозуємо "економічний підйом" після нашої перемоги, що вимагатиме наявності робочої сили. Сфера будівництва, а також економіка в цілому, потребують працівників, яких зараз не вистачає. Важливо вирішити цю проблему дефіциту", - зазначила Лібанова.

Ще одним ключовим аспектом є покращення рівня життя.

"Якщо це буде так, то до України приїдуть не тільки люди, яких традиційно очікують. що їдуть з менш розвинених країн, до більше розвинених, ми розраховуємо, що завдяки винятковим умовам самореалізації сюди поїдуть і люди з європейських країн", - підсумувала вона.

Щодо заяви радника голови Офісу президента Андрія Єрмака Михайла Подоляка про 7,2 мільйона українців, які знаходяться за межами країни, Лібанова висловила думку, що "такі дані їй ще не зустрічалися".

"Верховний комісар з питань біженців наводить цифру близько 6 мільйонів. Однак у мене є сумніви, адже з цього числа 1 мільйон 200 тисяч стосується Росії. Хто може точно сказати, скільки наших людей перебуває в Росії? Особливо враховуючи, що російська сторона вперше озвучила цю цифру ще в середині 2022 року, а потім повторила її без змін у середині 2023 року", - додала вона.

Вона зазначила, що за інформацією Євростату, на середину серпня кількість українців, які отримали тимчасовий захист за кордоном, досягла 4,2 мільйона.

"Згідно з інформацією, наданою нашими прикордонниками, протягом цього періоду кількість виїздів перевищує в'їзди на 2 мільйони", - зазначила науковиця.

Відповідаючи на запит про кількість осіб, які повертаються, Лібанова також звернулася до статистики, наданої Прикордонною службою України.

"Протягом липня та серпня спостерігалася незначна перевага у в'їзді над виїздом. Це не великий обсяг, не можу стверджувати, що мова йде про мільйони, - швидше за десятки тисяч, але все ж таки різниця відчутна", - зазначила вона. Вона також підкреслила, що зазвичай у літні місяці спостерігається пік міграції, тоді як у лютому цей показник мінімальний. "Люди їздять з різних причин, це не лише внаслідок війни. Дехто вирушає у відпустку, хтось займається своїми справами, інші їдуть за роботою".

Лібанова пояснила, що прогноз стосовно скорочення чисельності населення України до 2050 року до 25 мільйонів є лише приблизною оцінкою. За її словами, цей прогноз імовірний лише за певних сценаріїв розвитку.

"Якщо їхні дії кардинально зміняться, то й обставини зміняться відповідно," - зазначила вона.

Відповідаючи на запитання про можливість для України впровадження сценарію, схожого на китайський, де одній сім'ї дозволяється мати лише одну спільну дитину, або ж навпаки – вимог щодо наявності хоча б однієї дитини, науковець висловила надію, що в нашій державі такого не відбудеться.

"Я сподіваюся, що ніхто не стане вдиратися в наше особисте життя і спостерігати, чим ми там займаємося і наскільки це результативно, - зазначила вона. - Вважаю, що необхідні якісь заходи для стимулювання молоді до більшої народжуваності, але для цього потрібна добре розвинута система дошкільної освіти та післяшкільного навчання. Потрібно впровадити гнучкі графіки, щоб жінки могли реально поєднувати роботу з особистими справами. Також варто переглянути розподіл обов'язків у сім'ї... Ми говоримо не лише про відповідальне материнство, а й про відповідальне батьківство, адже це стосується обох батьків, а не лише жінок."

Лібанова заявила, що для отримання точних даних про чисельність населення в Україні, влада планує отримати доступ до банківських транзакцій.

Вона зазначила, що звичні підходи до проведення перепису населення, застосовані у 2014 році, такі як аналіз даних споживання електроенергії, хлібобулочних виробів та води, а також використання супутникових знімків, не виявилися ефективними.

"Нам було дуже важливо зрозуміти, скільки там залишилося людей. Не йшлося ні про стать, ні про вік, ні про освіту, ні про що, хоча б чисельність", - зауважила вона.

Дослідниця також підкреслила, що хоча використання даних мобільних операторів принесло певні результати, це не дало змоги отримати всебічне уявлення, зокрема в сільських районах.

"У селах все по-іншому, - зазначила вона. - Питання полягає не лише у доступності мобільного телефону, а також у розташуванні вишок: важливо, як вони розміщені, яка відстань між ними та як вони взаємодіють один з одним."

Як стверджує Лібанова, можливість доступу до банківських операцій допоможе заповнити інформаційні прогалини та забезпечить більш точну оцінку чисельності населення.

"Якщо б нам вдалося об'єднати в єдину базу даних дані про транзакції та інформацію від мобільних операторів, ми могли б використовувати дані трьох основних операторів, які охоплюють більшу частину ринку: Vodaphone, Київстар та Lifecell. Що стосується банків, то для наших цілей нам потрібна інформація лише від найбільших з них – Ощадбанк, ПриватБанк і Монобанк, оскільки даних від малих банків нам не потрібно. Це дозволило б нам заповнити прогалини в інформаційній базі", – зазначила вона.