Експерт: інтеграція штучного інтелекту в наукові дослідження та процес рецензування може призвести до абсурдних наслідків у науковій сфері.

Одним із можливих шляхів вирішення цієї проблеми є переосмислення методів оцінки наукової діяльності.

Через зростаюче використання штучного інтелекту в науковій діяльності варто переглянути саму систему академічного оцінювання, зробивши акцент не кількісних показниках, а на прозорій і відкритій експертній оцінці, оскільки вростання ШІ в систему наукових досліджень може взагалі зупинити розвиток науки, пише у статті "Виклики штучного інтелекту для освіти й науки" керівниця центру наукометрії та цифрової підтримки досліджень Національного університету "Києво-Могилянська академія" Тетяна Ярошенко.

Вона підкреслює, що в сучасних умовах дослідники все частіше звертаються до штучного інтелекту для обробки даних, аналізу джерел, а також для генерації нових концепцій чи ідей, включаючи написання статей і дисертацій. Проте існує й інша сторона цього процесу — коли рецензенти вирішують скористатися можливостями ШІ для оцінки робіт інших авторів.

"Виникає сюрреалістична ситуація: штучний інтелект пише наукові тексти, а потім інший штучний інтелект їх оцінює... Це замкнене коло загрожує перетворити наукову комунікацію на своєрідний театр абсурду, де машини ведуть діалог із машинами, а людський інтелект відходить на другий план", - вказує вона на ризик втрати сутності наукової діяльності.

У сучасних умовах, зазначає Ярошенко, надзвичайно важливо встановити ясні принципи взаємодії з штучним інтелектом. Передусім, дослідникам слід детально пояснювати, в яких сферах, яким чином і з якою метою вони застосовують ШІ. Формулювання концепцій, обробка даних та наукові висновки повинні залишатися виключно в компетенції людського розуму.

Сьогодні стає очевидним, що традиційні методи наукової діяльності, які формувалися протягом багатьох століть, опинилися під загрозою. Чи може виходом з цієї ситуації стати повернення до усталеної практики усного захисту дисертацій? Або ж до відкритого рецензування, прозорих методологій та інших основних принципів відкритої науки? Адже в процесі жвавих дискусій, що відбуваються на основі відкритих даних і текстів, під час відповіді на несподівані запитання, справжнє усвідомлення мети, завдань дослідження, отриманих результатів і висновків не може бути замінене штучно згенерованими текстами чи відповідями чат-ботів. Це може стати новою моделлю оцінювання наукових досягнень. Для вирішення цієї проблеми необхідний комплексний підхід, - зазначила авторка.

У розв'язанні цього питання можуть бути корисними новітні інструменти для перевірки авторства та оригінальності ідей, які будуть адаптовані до викликів ери штучного інтелекту. Адже від сучасних рішень залежить подальший розвиток науки та освіти.