Європейський Союз чи Російська Федерація: куди рушить Молдова після виборів глави держави?

Молдова наближається до проведення президентських виборів і референдуму, що стосується її можливого вступу до Європейського Союзу. УНІАН досліджував, які настрої панують напередодні виборів у сусідній країні, які шанси на успіх має діюча президентка, а також які дії вживає Росія для впливу на цю ситуацію.

Молдова - не просто сусідня нам держава. Під час російської агресії спільний кордон з нею для українців має важливе логістичне значення, адже один із найближчих міжнародних аеропортів - в Кишиневі, і є зручним транспортним хабом для українців на шляху до Європи та Азії.

Як і Україна, Молдова має пострадянське минуле. А нині так само претендує на членство в Європейському Союзі (хоча остаточно з вектором розвитку громадяни Молдови ще мають визначитися на референдумі). Плебісцит запланований одночасно з президентськими виборами - 20 жовтня.

Наразі ж триває реєстрація кандидатів у президенти, та боротьба політичних сил за майбутні голоси громадян. І, як і свого часу в Україні, впливати на це намагається Росія, яка не полишає спроб контролювати країни пострадянського простору.

Міжнародний республіканський інститут (IRI) в липні 2024 року провів опитування громадської думки, згідно з яким чинна президентка Молдови Мая Санду (представляє партію "Дія і солідарність" (PAS)) має найбільшу підтримку громадян країни - на рівні 36%. Водночас вона має і високий антирейтинг.

Другим за популярністю в опитуванні IRI після Санду є екс-президент Молдови та голова Соціалістичної партії Ігор Додон. Проте його антирейтинг залишається значним. Можливо, саме тому він вирішив не балотуватися на президентських виборах, висунувши кандидатом від своєї партії колишнього генерального прокурора Олександра Стояногло.

Цей претендент не з’явився в опитуванні IRI. Проте назвати його "темною конячкою" не вийде, адже Стояногло вже відомий у Молдові через кримінальну справу, що була проти нього порушена за підозрою у корупційних діях, внаслідок чого він втратив свою посаду.

"У рамках цьогорічних президентських виборів Ігор Додон усвідомив, що ризикує позбавитися підтримки Москви, а отже, і необхідних ресурсів, якщо його участь у голосуванні призведе до невдачі проросійських сил у Молдові. Він вчасно запропонував альтернативу, яка мала б відновити популярність соціалістів", - підкреслив політтехнолог і керуючий партнер PGR Consulting Group LLC Руслан Рохов.

Ще одним суперником Санду може виявитися екс-прем’єр-міністр Іон Чіку, який представляє Партію розвитку та консолідації Молдови і належить до центристських політичних сил. Чіку вже оголосив про намір бойкотувати референдум щодо вступу Молдови до Європейського Союзу.

Також варто згадати про відомого кандидата Ренато Усатого, який представляє партію "Наша партія" і раніше займався бізнесом у Росії.

Особливістю цьогорічних виборів у Молдові є велика кількість тих, хто заявляє про свою участь у президентських перегонах. Принаймні у місцевих медіа фігурують 17 потенційних кандидатів.

Проте ще одне нововведення - тестування кандидатів у президенти на знання державної мови - може виключити деяких з них із виборчого процесу. Наприклад, як повідомляло молдовське видання NewsMaker, 24 серпня Центральна виборча комісія Молдови відмовилася зареєструвати ініціативну групу Людмили Корсун через те, що вона не змогла комунікувати державною мовою під час засідання ЦВК, зазначивши, що лише починає її вивчати. Зауважимо, що Корсун прожила 20 років за межами країни і планувала балотуватися на пост президента як незалежний кандидат, а також відома своєю підтримкою російського лідера Володимира Путіна.

Колишній депутат молдавського парламенту Кирило Моцпан у своєму коментарі для УНІАН підкреслив, що опоненти Маї Санду у президентських виборах є досить непотужними. Однак зниження її популярності, яке сталося, зокрема, через невиконані обіцянки та економічні труднощі в країні, може суттєво змінити ситуацію. Тому не варто очікувати, що вибори пройдуть в один тур.

Крім того, велика кількість кандидатів зліва та справа підвищує ймовірність проведення двох турів, оскільки другорядні претенденти можуть відмовитися від участі, підтримуючи більш потужного конкурента.

"Кремлівська стратегія передбачає висування менш залежного кандидата у другий тур, якого повинні підтримати всі гілки Москви. Це означає, що різні фракції будуть змагатися до самого кінця, щоб їхній представник став новим фаворитом Кремля," - підкреслює Руслан Рохов.

Окрім того, велика кількість кандидатів викликає роздуми щодо технологій, які можуть призвести до розподілу голосів виборців.

Ще один аспект, який заслуговує на увагу: президентські вибори в Молдові можна розглядати як "першу ластівку" перед парламентськими переговорами, які відбудуться у 2025 році.

"Президентська посада в нас не головна, основна боротьба буде на парламентських виборах. Тому частина кандидатів прагне перевірити себе перед парламентською кампанією, за підсумками якої правляча партія Маї Санду може втратити більшість у законодавчому органі", - вважає екс-депутат парламенту Молдови Кирило Моцпан.

За словами Віталія Кулика, керівника центру досліджень проблем громадянського суспільства, проросійські кандидати можуть свідомо відмовитися від перемоги на президентських виборах, щоб забезпечити собі більшість на парламентських. Це може бути частиною стратегії Москви, яку можна умовно охарактеризувати як "грузинізація Молдови".

"В Грузії президент виступає в опозиції до більшості в парламенті, накладаючи вето на рішення законодавців. Проте парламент часто успішно долає ці вето. Це може створити умови для можливого переобрання Санду на пост президента. Однак у неї залишається обмаль часу для покращення ситуації з падінням популярності її політичної сили. Виникають труднощі з активізацією підтримки серед своїх прихильників," - зазначив Кулик.

"Ми спостерігаємо, що серед кандидатів є особи, які так чи інакше мають зв'язки з Росією. Наприклад, Ірина Влах раніше працювала в організаціях СНД, а підприємець Ренат Усатий також має російські зв'язки, зокрема, вів бізнес у Російській Федерації," - зазначає Ігор Кондратьєв, професор кафедри всесвітньої історії та міжнародних відносин в Національному університеті "Чернігівський колегіум" імені Т.Г. Шевченка.

Враховуючи всі ці фактори, можна зазначити, що напередодні президентських виборів у Молдові суспільство розділене майже порівну. Одна частина населення віддає перевагу проєвропейському розвитку, тоді як інша прагне зберегти тісні зв'язки з Росією. Тому критично важливими стануть явка на виборах та активність молоді й діаспори у процесі голосування.

Жителька Кишинева, журналістка-розслідувачка Адела Шевчук звертає увагу, що на виборах 2020 року в голосуванні взяли участь 1,6 млн виборців, з яких 270 тисяч голосували за кордоном.

"Це значний обсяг, що може позначитися на результатах цих виборів," - зазначила журналістка.

На думку Кондратьєва, ймовірно, проєвропейські сили робитимуть все можливе, аби привести молодих громадян Молдови на виборчі дільниці, а проросійські сили навпаки - використовуватимуть свої способи впливу, щоб цього не допустити й мобілізувати старше покоління.

Росія дійсно веде проти Молдови гібридну війну, яка особливо посилилася після повномасштабного вторгнення РФ в Україну. Щоб зменшити вплив Москви, Молдова впродовж двох років закрила кілька російських та проросійських телевізійних каналів і десятки веб-сайтів. Також була заборонена проросійська партія "Шор", очільник якої Ілан Шор був засуджений за шахрайство і відмивання грошей що отримала загальну назву "крадіжка мільярда", на 15 років, а зараз перебуває в РФ та просуває там прокремлівські наративи.

Проте навіть це не допомагає остаточно переконати частину населення Молдови у важливості саме європейського вибору. Переконатись в цьому кореспонденту УНІАН довелося особисто. Дорогою з аеропорту до залізничного вокзалу в Кишиневі таксист старшого віку, як більшість представників цієї професії, розповідав усі подробиці місцевого життя. Слухаючи його, можна зробити висновок, що основним джерелом інформації для цього чоловіка є російські чи проросійські медіа.

Розгляньте цю ситуацію: він переконаний, що життя в Молдові є досить важким через високу вартість життя, серйозну інфляцію, та корупцію серед міністрів і чиновників. На його думку, "простим людям" доводиться відбувати покарання у в'язницях. Він також зазначає, що Молдова може опинитися в конфлікті з Росією, оскільки, на його погляд, президентка вживає заходів для цього. Хоча, за його словами, він не слідкує за політикою, йому важко визначити, хто винен у війні в Україні.

На жаль, його висловлювання виявляють погляди та емоції певної частини населення Молдови, яка досі піддається впливу проросійських ідей.

Заступник виконавчого директора, директор Програми регіональних ініціатив та сусідства Ради зовнішньої політики "Українська призма" Сергій Герасимчук в розмові з УНІАН зазначив, що Росія в поширенні своїх меседжів у Молдові робить ставку на російськомовне населення. При цьому, йдеться не лише про російську нацменшину, а й українську та гагаузьку. І кожній з них Росія пропонує "свої" меседжі. Приміром, для Гагаузії - обіцянки дешевого газу та вигідних квот на сільгосппродукцію.

"Молдова зробила далекоглядний крок, припинивши трансляцію російських телеканалів. Однак телебачення вже не є основним джерелом інформації, а соціальні мережі не мають обмежень", - констатує він.

Місцеві мешканці здобувають інформацію через Телеграм-канали, YouTube та інші платформи, які не регулюють розповсюдження пропагандистських матеріалів. Як підкреслює Герасимчук, у період президентських виборів у Молдові основними російськими наративами є антиєвропейські тези, зокрема, що вступ до ЄС призведе до руйнування аграрного сектора країни.

"Це - неправда. Молдова, не будучи членом Євросоюзу, вже доволі успішно переорієнтувалася на європейський ринок та експортує продукцію в Європу", - зауважує він.

Ще один важливий меседж, який посилюється, - це тривога через війну.

Головною аудиторією російської пропаганди в Молдові є люди похилого віку. Оскільки вони спілкуються російською мовою, то активно споживають новини з російських джерел. Проте їхні діти намагаються переконати їх у перевагах євроінтеграції.

Екоактивістка Вікторія Новак поділилася з УНІАН, що, здобувши економічну освіту в Бухаресті (Румунія), вирішила не залишатися за кордоном. Після одруження в Молдові вона разом із чоловіком розвиває соціальний бізнес, який отримує підтримку з Європи. За її словами, молодь, яка навчається за межами країни, активно подорожує, сприймає європейські цінності та прагне, щоб Молдова стала частиною Європейського Союзу. Молоді люди в країні все більше орієнтуються на новини в інтернеті, віддають перевагу спілкуванню румунською та англійською мовами, тоді як російською мовою, як правило, не володіють.

Вікторія розповідає, що її батьки, як інші люди старшого віку, більше дивляться телебачення та читають газети.

"Напередодні виборів з'являється безліч газет політичних партій. Я іноді їх переглядаю, і ми обговорюємо їх вміст. Висловлюю свої думки та намагаюся бути максимально переконливою," - підкреслює Вікторія.

Місцева студентка Анастасія Герман зазначає, що раніше переглядала російські матеріали в соціальних мережах. Незважаючи на те, що в університеті вона вивчає вплив пропаганди, сама помітила, як легко можна втратити контроль над інформацією. Часто пропагандистські повідомлення так вправно приховані, що усвідомити, що ти потрапив під вплив, можна лише завдяки спеціальним знанням і навичкам. Тому зараз дівчина стверджує, що віддає перевагу контенту англійською мовою.

Як розповідає журналістка-розслідувачка з Кишинева Адела Шевчук, результат президентських виборів впливатиме на розвиток подій щодо вступу Молдови до ЄС. Проте, євроінтеграція Молдови важлива і для України.

"Молдова є ключовим партнером та союзником для України в її європейському курсі, оскільки разом пройти цей шлях значно ефективніше, ніж окремо," - зазначає Ігор Кондратьєв, професор кафедри всесвітньої історії та міжнародних відносин Національного університету "Чернігівський колегіум" імені Т.Г. Шевченка.

Спільними зусиллями легше вирішувати питання російського анклаву на території Молдови — невизнаного Придністровʼя: "ПМР становить загрозу як для Молдови, так і для України. Імовірно, у Путіна був задум створити сухопутний коридор до Придністровʼя через захоплення Одеси... Хоча цей план не вдалося реалізувати, у Придністровʼї залишаються російські війська, які також слугують базою для діяльності ФСБ..."

Він вважає, що невизнана республіка відкриває можливості для впливу проросійських сил у Молдові. Крім того, значна частка російськомовного населення та потужна присутність церкви, що має зв'язки з Росією, формують умови для виникнення політичної нестабільності.

"У Молдові, внаслідок політики попередніх президентів, немає військового потенціалу, тому Україна, теоретично, могла б після війни допомогти миротворчим контингентом сусідам. Щоб не мати потенційно небезпечної території і точки напруження в регіоні", - наголошує Кондратьєв.

Таким чином, президентські вибори в Молдові, за своїм значенням, будуть дійсно історичними. І громадянам, які будуть робити вибір на тлі агресії Росії проти України, варто пам'ятати: не можна прагнути жити за європейськими стандартами, думаючи та діючи за російськими звичками.