Фільм "Буча" як терапія: Ми витримали, залишилися разом і рухаємося вперед.

Прем'єра стрічки "Буча": Як українська кінематографія без державного фінансування тримає Європу в напрузі / фото: bucha.film

На минулому тижні в Україні відбулась прем'єра повнометражного фільму "Буча", створеного під керівництвом режисера Станіслава Тіунова. А всього місяць тому, на 40-му Міжнародному Варшавському кінофестивалі в Польщі, картина відзначилась світовою прем'єрою, де здобула друге місце в категорії "Глядацькі симпатії" серед художніх фільмів.

Фільм черпає натхнення з реальних подій, пов'язаних із українським волонтером литовського походження Костянтином Гудаускасом. Сьогодні Костянтин на зв'язку з нами з України, і ми хочемо дізнатися, як українська аудиторія відреагувала на цю стрічку.

Знаєте, я був дуже задоволений, що на прем'єрному показі зібралися не ті знаменитості, які повернулися до свого звичайного життя після війни і тепер розповідають, де краще купити нижню білизну. Натомість, там були військові, волонтери і люди, які не втомилися від боротьби, захищаючи нашу країну та підтримуючи фронт. Зал був переповнений – понад 900 осіб, і через великий інтерес ми провели два дні допрем'єрних показів. 6 листопада в "Оскарі" також було багато людей. Бізнес-клуб викупив квитки, щоб середній бізнес, який, на жаль, страждає від податкового тиску нашої держави, зміг прийти і підтримати цю ініціативу. В рамках заходу провели невеличкий аукціон, на якому купили мій прапор з підписом, щоб ще більше допомогти фронту.

Серед моїх знайомих є Володимир Коротя, який у 2022 році в Ірпіні зупинив російську колонну, що стало вирішальним моментом у стримуванні агресії. Для мене велика честь, що такі сміливі люди знайшли можливість приїхати і бути поруч зі мною.

Я зараз з вами розмовляю з Нової пошти. Бо мені треба відправити 2,5 тонни вантажу зараз на Костянтинівку, на Курахове, підправити на Слов'янськ.

Наш фронт ослаблюється. Ви це розумієте? Для мене на першому місці моя військова родина. Це мої хлопці — підрозділи, бригади, батальйони. Вони вірять у мене, а я вірю в них. Якщо ми не будемо підтримувати один одного, якщо скажемо: "Почекай, я піду на прем'єру, а потім, коли буде час, надішлю тобі лопати, мішки, плівку, цвяхи та все інше..." — так не може бути. У нас війна, і це моя війна. Я вдячний творчій команді! Вони створили чудовий фільм, який побачить світ.

Я хочу ще раз підкреслити, що цей фільм розповідає про те, як ми стали єдиними в березні. Ми здолали смерть у Бучі. Нехай це буде нагадування для всіх українців: давайте зосередимось на тому, що нас об’єднує, а не на тому, що розділяє. Лише так ми здобудемо перемогу і сьогодні. Якщо будемо займатися лише аналізом Трампа, з’ясовувати, хто скільки грошей зібрав чи кому що потрібно забрати, ми ризикуємо програти цю війну.

"Якщо ми будемо допомагати один одному та підтримаємо Збройні Сили України, у нас є реальна можливість досягти перемоги," - зазначив в ексклюзивному інтерв'ю для ЛРТ волонтер з України Костянтин Гудаускас.

Ось свідчення одного з глядачів, волонтера та співзасновника громадської організації "EVUM" Сергія Зосименка:

Фільм "Буча" справив на мене глибоке враження, адже знову показав, що українське кіно продовжує існувати. Навіть без фінансової підтримки з боку Держкіно, люди все ще знаходять способи донести свої історії, розповісти про свою країну та її героїв. Я з великим хвилюванням йшов на цю стрічку. Чому? Бо мав страх, що не витримаю емоцій і буду плакати протягом усього сеансу — ця тема дуже близька мені і викликає сильні переживання. Проте, як після перегляду зазначив режисер, "Буча" справді надає певного зцілення.

Отже, ми здатні витримати це, запам'ятати та продовжити свій шлях. Найважливіше, що залишається після перегляду фільму, - це надія, яка живе в наших серцях. Надія на те, що поки поряд з нами є справжні люди, ми все ще можемо здолати всі труднощі. Проте варто пам’ятати, що ключ до нашого щастя і виживання полягає в єдності. Ми зможемо подолати всі випробування лише тоді, коли будемо разом і підтримуватимемо одне одного, - підкреслив український волонтер Сергій Зосименко.