Основний агротренд 2025 року: боротьба з посухами.

Природа знову підтвердила, що жодна людська агресія не може зрівнятися з її потужністю. Сухість стала новою нормою для сучасного аграрного сектора. Українські фермери, особливо ті, хто зіткнувся з безжальними умовами спекотного 2024 року, активно шукають способи зменшити негативний вплив кліматичних аномалій. Одним із рішень є впровадження систем зрошення.

Спека та дефіцит вологи в ґрунті в поточному сезоні зачепили не тільки Україну -- країни Європи також мають недобір урожаю.

Україна зібрала до початку листопада 48 млн тонн зерна, з них пшениці -- 22 млн. Високі температури зменшили врожайність до 15%, стверджує Мінагро. Найбільше постраждали валютні кукурудза й соняшник. Застосування зрошення та дренажу дає змогу незалежно від погодних умов підвищити врожайність удвічі-втричі.

Аграрій із Полтавщини Дмитро Штанько каже відверто: "Хочу гарантовано отримувати запланований результат, який дає мені полив. Загалом майбутнє в агробізнесі -- лише в зрошенні: якщо буде вода, будуть і прибутки".

Засухи рік у рік стають дедалі частішими й тривалішими. Інколи виникає таке відчуття, ніби природа та фермери грають у лише їм відому гру, сидячи за зеленим сукном. Чомусь часто-густо програють виробники.

Від підвищення середніх температур, змін режиму опадів протягом вегетації сільськогосподарських рослин, екстремальної погоди страждає весь світ.

З 1991 року площа посушливої та дуже сухої зони, зокрема в Україні, збільшилася на 7%, кажуть у НААН. Водночас території з надмірним і достатнім атмосферним зволоженням скоротилися на 10%. Лімітуючий чинник для виробника на Півдні та Сході -- дефіцит вологи, зростання кількості тепла на 15-35%. Аграрії стверджують, що всі кліматичні зони практично змістилися приблизно на 200 км північніше.

Директорка Інституту кліматично орієнтованого сільського господарства Раїса Вожегова звернула увагу на те, що аграрії визнали сезон 2023 року найспекотнішим в історії України. Однак літо 2024 року перевершило всі попередні рекорди. "Якщо південні регіони України зараз є степовою зоною, то за такими темпами змін ми можемо зіткнутися з перетворенням на пустелю", – зазначила вона. Вчені активно працюють над пошуком нових рішень для сільського господарства: досліджують методи обробітку ґрунту, розробляють нові сорти та гібриди, а також впроваджують технології, які забезпечать максимальну продуктивність в умовах нестачі вологи. Іншим важливим напрямом є розвиток систем зрошення, додала Вожегова.

Декілька років тому зрошення не викликало значного інтересу, наприклад, у Полтавській, Черкаській та Кіровоградській областях. Сьогодні ж оптимальний рівень вологи в ґрунті став найактуальнішою темою для всіх регіонів країни.

Не має сенсу згадувати про всі злети та падіння меліорації з моменту здобуття незалежності України. Варто лише зазначити, що протягом трьох десятиліть, коли формувався сучасний аграрний сектор, частина труб, призначених для постачання води на поля, була викрадена. Деякі елементи меліоративних систем просто зруйнувалися. Хоча вода до певного часу була безкоштовною, господарства все ж якусь частину часу використовували її для поливу. Але з підвищенням тарифів ситуація почала різко погіршуватися. На щастя, попит на українську пшеницю та кукурудзу залишається високим, тому про полив не забували.

Офіційний Київ спільно з Світовим банком розробили комплексну стратегію з питань зрошення та дренажу, заплановану до реалізації до 2030 року. Після тривалих обговорень нарешті ухвалено закон, що регулює купівлю-продаж земель сільськогосподарського призначення. Також був прийнятий закон "Про організації водокористувачів та стимулювання гідротехнічної меліорації земель", який дає можливість об'єднуватися в організації водокористувачів (ОВК) та отримувати доступ до меліоративних систем нижнього рівня для спільного розвитку.

Офіційно в Україні обліковується 5,48 млн га меліорованих земель, із них 2,17 млн га -- зрошувані, 3,3 млн га -- осушувані землі. Звісно, є відповідна інфраструктура (водосховища, магістральні та розподільні канали, захисні дамби, насосні станції, трубопроводи, басейни добового регулювання, колекторно-дренажна мережа, інші гідротехнічні споруди). Біда, що зношеність усього перерахованого оцінюється на рівні 85%.

Велика меліоративна реформа мала стартувати 2022 року. Завадила повномасштабна війна. Хоча з іншого боку (особливо після руйнації Каховської ГЕС) пошук технологічних рішень і варіантів для достатнього забезпечення полів водою пришвидшився в рази.

Згідно з інформацією, наданою Інститутом водних проблем і меліорації Національної академії аграрних наук України, понад одну третину сільськогосподарських угідь постраждали від екологічної катастрофи, спричиненої вибухом на Каховському водосховищі, і потребують водопостачання. У 2023 році було зрошено лише 134 тисячі гектарів.

У 2024 році було зрошено приблизно 100 тисяч гектарів. Однак система зрошення не стала популярною серед агровиробників. Причини в тому, що це досить витратно – необхідно інвестувати від 2000 доларів на гектар. Повернення вкладених коштів займає кілька років. Це не те ж саме, що виростити бройлера за 46 днів. Тому агрономи надають перевагу високомаржинальним культурам, таким як насіння кукурудзи.

Які причини призвели до виникнення ідеї, що зрошення у 2025 році може стати ключовим напрямком розвитку українського агросектору?

По-перше, літо 2024 року. Воно спонукало аграріїв замислитися про майбутнє, зважаючи на всі ризики, пов'язані з нестачею опадів та вологи.

Друге. Прийнято закон "Про об’єднання водокористувачів та заохочення гідротехнічної меліорації сільськогосподарських земель". Відтепер існує приватна власність на аграрні землі.

Третє. На початку листопада президент підписав Закон "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, що стосуються захисту прав власників земельних часток (паїв) та вдосконалення адміністративних процедур у земельних відносинах". В Міністерстві аграрної політики стверджують, що тепер процедура передачі меліоративних систем у власність об'єднань власників землі стане значно простішою. Заплановано ліквідацію усіх непотрібних бюрократичних бар'єрів, які раніше ускладнювали інвентаризацію та внесення даних про об'єкти меліоративної інфраструктури до Державного земельного кадастру. Виробники зможуть швидше реалізовувати проекти, пов’язані з відновленням систем зрошення та осушення.

Четверте. У бюджеті на 2025 рік, як і в 2024-му, передбачено часткове фінансування для реалізації проектів зрошення. Фермери матимуть можливість отримати до 50% відшкодування витрат на модернізацію або зведення нових меліоративних систем з боку держави.

Іще один напрям, який анонсувало Мінагро, -- почати з 2025-го відновлення державних магістралей. Тобто там, де держава має довести воду до поля. "Маючи зрошення, фактично можна спекою та відсутністю опадів керувати", -- запевняє перший заступник агроміністра Тарас Висоцький.

П'яте та головне. Фінансовий складник. Імовірність буму на полив земель в Україні наразі оцінюється як максимально висока. На тлі війни підтримка міжнародних партнерів через пряме фінансування, постачання обладнання, юридичну підтримку зросла в рази: USAID (США), JICA (Японія), KICA (Корея). Україна консультується з французами щодо співпраці.

Аграрії вважають, що програми, які фінансуються за рахунок американських платників податків, є вдалою можливістю для впровадження систем зрошення. Для цього необхідно узгодити умови співфінансування в пропорції 10 до 90. Це означає, що фермер повинен внести 10% від загальної вартості, а решту фінансування забезпечить USAID у формі необхідного обладнання.

Без фінансування жодні гасла чи яскраві заяви про те, що зрошення є пріоритетним напрямком, або що Україна забезпечує продовольством Африку, не зможуть змінити ситуацію.

Що ще, окрім війни, може стати на заваді? Підводних течій предостатньо. Конкуренція за стару інфраструктуру меліоративних систем. Хто повинен відповідати за управління водними ресурсами: Державне агентство водних ресурсів чи Державне агентство рибного господарства? Чи вистачить нам водних запасів, і якщо так, то на який термін? Чи є тарифні ставки на воду справедливими, і якими повинні бути основи їх формування? Постійні обстріли та перебої з електропостачанням потребують альтернативних рішень для насосних станцій — потужні генератори або когенераційні системи? Які системи зрошення обрати: крапельне, дощувальні установки: кругові, фронтальні, самохідні?

Чесно кажучи, зрошення не є універсальним вирішенням проблем, проте це дієвий інструмент, який може принести суттєву вигоду як власникам, так і орендарям. Згідно з інформацією ООН, використання додаткового поливу може підвищити врожайність зернових на 35%.

Основним недоліком системи зрошення, окрім значних витрат на її реалізацію, є погана якість води, яка викликає засолення ґрунтів.