Комісія з питань гуманітарної та інформаційної політики ухвалила рішення продовжити роботу над законопроєктом, що стосується регулювання Telegram.

Нову редакцію законопроєкту Комітет вирішив напрацювати "у зв'язку з новими обставинами та суспільним запитом". Для цього створять робочу групу. До роботи над проєктом закону долучать міністерство цифрової трансформації. Законопроєкт повинен бути зареєстрований у Верховній Раді до кінця вересня 2024 року.

Як зазначив Микола Княжицький, який є першим автором документа, законопроєкт не включає блокування, застосування санкцій проти користувачів, деанонімізацію каналів або кримінальні переслідування за будь-які дії. Основні положення цього документа можна звести до двох головних принципів:

Згідно з його словами, у проєкті закону пропонується заборонити використання Телеграму державними установами та сервісами, які працюють з персональними даними. "Наприклад, додаток "Дія" або великі банки не можуть застосовувати чатботи у Телеграмі, оскільки вони обробляють персональні дані користувачів. Існує ризик, що ця інформація може потрапити до рук противника. Держава, безсумнівно, не повинна сприяти популяризації Телеграму", -- заявив Княжицький.

Княжицький зазначає, що не виступав з ініціативою загального обмеження використання телеграму, хоча як політик підтримує таке рішення. "Однак, телеграм повинен співпрацювати з державними установами для модерування інформації, яка може загрожувати національній безпеці," -- вважає він.

На думку Княжицького, члени комітету, ймовірно, ще подаватимуть свої пропозиції до законопроєкту. "Можливо, з огляду на зміну ситуації, ми зможемо знайти способи зробити цей законопроєкт суворішим, ніж я його пропонував у березні. Мені здається, що голова комітету Микита Потураєв поділяє цю думку і, ймовірно, також пропонуватиме суворіші норми", – сказав народний депутат.

Княжицький зазначив, що законопроєкт є універсальним і охоплює всі соціальні мережі. Він підкреслив, що деякі платформи, зокрема YouTube, вже підпадають під чинні законодавчі норми. "Ми пропонуємо поширити існуючі правила, які вже діють для YouTube, на всі соціальні мережі," – пояснив народний депутат.

Він зазначив, що під час прийняття Закону про медіа Телеграм ще не вважався платформою для спільного доступу до інформації. Тому його й не включили до тексту закону, на відміну від Ютубу. "Цікаво, чому Ютуб зобов'язаний взаємодіяти з державою і модератувати контент, а Телеграм — ні. Хоча між ними суттєвої різниці немає — і там, і там присутні як відео, так і тексти", — підкреслив депутат.

Княжицький заявляє, що їхній законопроєкт відповідає європейським та міжнародним стандартам. Він також нагадав про випадок 2017 року, коли США вимагали від Telegram розкрити структуру власності та джерела доходів. Відповідно до законодавства, було необхідно вказати джерела фінансування. Тоді, за словами Княжицького, Telegram сплатив значні штрафи та повернув інвесторам залучені кошти, аби приховати реальних власників платформи. Дуров, за словами Княжицького, тоді приїхав до Росії і публічно подякував російській владі за ініціативи, після чого блокування Telegram у Росії було знято.

Зазначимо, що 25 березня у Верховній Раді було зареєстровано законопроєкт №11115 "Про внесення змін до деяких законів України щодо регулювання діяльності інформаційних платформ спільного доступу". У цьому документі, серед іншого, пропонується встановити правила для функціонування телеграму в Україні.

Ініціатор законопроєкту народний депутат від фракції "Європейська солідарність" Микола Княжицький зауважував, що в ньому йдеться не про блокування телеграму, а про те, щоб "запровадити для сервісів, через які поширюється масова інформація, приблизно таке саме регулювання, яке встановлено законодавством для платформ типу ютубу".