Перерва, що приносить вигоду Україні — саме те, чого наразі прагне уникнути Путін, і що необхідно примусити його здійснити.

Основна мета на сьогоднішній день полягає в тому, щоб зупинити наступ агресора та запобігти захопленню нашої землі. Якщо військові дії не приносять результату, необхідно звернутися до дипломатичних засобів для вирішення ситуації. Ми потребуємо паузи. Краще заморозити конфлікт, ніж зазнати в ньому поразки.

Припинення вогню зараз, коли ми контролюємо частину Донецької області та кілька районів Курської, вигідне нам, але не вигідне Путіну. Фактично, заморозка конфлікту на тлі того, що РФ не змогла захопити весь Донбас, та ще й втратила частину Курщини, означає політичну поразку Путіна -- він не досяг жодної з цілей "СВО".

Спільна мирна ініціатива, запропонована Китаєм і Бразилією, відкриває можливість для початку мирного діалогу за умови припинення бойових дій. Це може стати шансом для України виграти час і зосередитися на досягненні технологічної переваги. В іншому випадку, перспективи на перемогу виглядають сумнівними: західні країни не здатні забезпечити нам перемогу в гонці озброєнь, а в умовах великої кількості живої сили, ми ризикуємо програти у війні "м'яса".

Путіну невигідне припинення вогню зараз, коли він наступає, але відмова дотримуватися плану Китаю стане викликом для Пекіна. Це потрібно використати, як мінімум, щоб Китай, від якого залежить сьогодні понад 60% економіки РФ, зіткнувся з непослухом Путіна.

Якщо Захід не дає нам воювати повноцінно, переносячи війну на територію РФ, то Україні потрібна пауза. І саме зараз, коли ми контролюємо території, які записані в конституції РФ як російські! Тоді в нас є хоча б відносний паритет. Якщо ми втратимо цей контроль, а нас усе ж таки змусять до переговорів, -- у нас не буде жодних козирів, пауза стане не заморожуванням, а поразкою України.

Звичайно, ми не визнаємо анексію наших земель і не підемо на пом'якшення санкцій. Цей період затишшя має слугувати нашим інтересам, в той час як ми повинні зосередитися на ослабленні та розподілі Росії. Коли настане момент, і ми наберемо необхідну силу, Україна відновить контроль над усіма своїми територіями.

Азербайджан 30 років готував вікно можливостей у Карабасі, але досяг своєї мети. Ізраїль не є членом НАТО, але живе в оточенні ворогів уже багато десятиліть. Нам є з кого брати приклад, але потрібно об'єктивно оцінити наші можливості та проаналізувати наші помилки.