Новые подходы к налогообложению

Зображення: vikka.ua Невідомий варіант вже довгий час назріває.

Для розуміння -- кілька слів про контекст цього, історичного, як називають його депутати, законопроєкту.

Україна витрачає та забезпечення потреб Сил оборони (зарплати, купівля та виготовлення озброєння, техніки, будівництво фортифікаційних споруд тощо) виключно власні кошти та вільні внутрішні ресурси, накопичення. Тобто, це гроші, які надходять до бюджету від економічної діяльності у вигляді податків та мит, а також від громадян та бізнесу у вигляді вкладень на внутрішньому борговому ринку через механізм облігацій внутрішньої державної позики.

Фінансові ресурси, що їх надають наші партнери у вигляді прямої бюджетної підтримки, складають приблизно 40% від загального бюджету України. Відповідно до угоди, ці кошти можуть бути використані виключно на соціальні потреби – пенсії, соціальні виплати та заробітні плати працівників бюджетної сфери.

Тож, оборону фінансують в основному податками та залученими державою позиками від громадян та бізнесу.

"Усі надходження від податків, які акумулюються в державному бюджеті, використовуються для фінансування сфери безпеки та оборони. Однак навіть цих коштів недостатньо, тож дефіцит покривається за рахунок інших джерел, включаючи неподаткові доходи та внутрішні запозичення", - зазначив Міністерство фінансів.

Ось уже три роки Україна веде боротьбу за свою незалежність. Протягом цього періоду країна не лише відбивала атаки агресора, а й вела контрнаступальні дії, перенісши бойові дії на територію ворога. Незважаючи на зростаючі витрати, ставки податків залишалися незмінними з моменту початку повномасштабного вторгнення, як зазначили в Міністерстві фінансів. У 2022 році уряд навіть ухвалив рішення про введення податкових пільг.

Image source: mof.gov.ua

Джерело: Міністерство фінансів України.

На жаль, війна триває, і на критичні витрати для оборони у 2024-2025 роках не вистачає загалом ще 500 млрд грн.

Таким чином, вперше з початку масштабного вторгнення виникла потреба в такому нетрадиційному заході, як підвищення податків. Міністерство фінансів підготувало ряд пропозицій, які після численних обговорень стали основою законопроєкту № 11416 "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей оподаткування в умовах воєнного стану".

Основними ресурсними джерелами визначили:

- військовий внесок (вираховується з доходів найманих працівників),

- податок на доходи для фінансової індустрії,

- внутрішні кредити та зростання бюджетних надходжень шляхом легалізації економічних процесів.

Урядові пропозиції викликали шквал критики з боку бізнесу і не лише. Українці апріорі ніколи не згодні з підвищенням податків на тлі традиційно "кривого" їх адміністрування в країні. Основний докір стосувався принципового небажання Мінфіну навіть обговорювати підвищення також непрямих податків -- як от про податок на додану вартість (ПДВ), хоч як до цього не закликали бізнес-асоціації.

Зокрема, на нещодавньому дискусійному форумі LB.ua в рамках ініціативи "Нова країна".

Бесіда між автопілотом і автоматичним відповідником, або Відверто про оподаткування.

Фото: Макс Требухов Сергій Марченко, очільник Міністерства фінансів

Однак у Міністерстві фінансів, як зазначив міністр Сергій Марченко, намагалися знайти баланс, "пройшовши між крапельками". Щодо питання податку на додану вартість (ПДВ), аргументація Мінфіну зосередилася на важливості соціальної захищеності. "Це, безсумнівно, непопулярне рішення. Ми вже три роки переживаємо повномасштабну війну, і наразі основна підтримка надається бізнесу. Незважаючи на це, підвищення ставки ПДВ залишається можливістю, яка завжди на поверхні, але вона є доволі простим, але водночас болісним кроком для найменш захищених громадян," — пояснив Марченко. Звісно, можна зрозуміти міністра, який мав терміново знайти додаткові кошти в обсязі пів трильйона. Не варто чекати, поки тривалі реформи та детінізація принесуть результати, які, на думку голови профільного комітету ВР Данила Гетманцева, можуть забезпечити додаткові надходження до бюджету в розмірі ₴500 млрд на рік. Проте не факт, що українська держава встигне дочекатися цього світлого майбутнього в умовах посиленого тиску з боку ворога. Тож, за все доведеться заплатити вже зараз.

Отже, яку суму і за що ми витратимо?

1. Військовий збір

Загальний розмір збору збільшується з 1,5% до 5% для всіх категорій, за винятком військовослужбовців, для яких ставка залишиться на рівні 1,5%. Це нововведення набуде чинності з моменту затвердження закону. Працівники, які звільняться в жовтні, отримають розрахунок з військовим збором за попередньою ставкою. Інші доходи фізичних осіб, які не є заробітною платою, підлягатимуть підвищеному військовому збору вже з 1 січня 2025 року.

- Впроваджується військовий збір для ФОПів.

ФОП 1, 2 та 4 груп платитимуть 10% від розміру мінімальної заробітної плати станом на початок року (зараз це 7100 грн, відповідно, фіксована сума військового збору становитиме 710 гривень). При цьому, якщо ФОП закриють в жовтні, тобто до набрання чинності законом, нарахувань військового збору не буде.

ФОПи третьої групи у жовтні повинні внести 1% військового збору від своїх доходів, окрім звичних 5% єдиного соціального внеску (ЄСВ). Таким чином, у річному звіті їм необхідно вказати дані про сплату військового збору за четвертий квартал 2024 року.

З наступного року компанії зобов'язані щомісяця подавати звіти щодо податку на доходи фізичних осіб (ПДФО).

Депутати висловили пропозиції щодо внесення певних виключень. Зокрема, йшлося про можливість для фізичних осіб-підприємців, зареєстрованих в тимчасово окупованих регіонах або в зонах активних бойових дій, а також для тих, хто більше 30 календарних днів перебував на лікарняному або у відпустці, бути звільненими від сплати військового збору. Також була ідея звільнити е-резидентів від цього збору, але ця поправка не отримала підтримки під час голосування.

Зображення: EPA/UPG Магазин у визволеному Херсоні.

2. Податок на прибуток

Банківські установи знову, подібно до минулого року, сплатять половину від річного податку на прибуток. Крім того, фінансові організації (за винятком страхових) будуть сплачувати 25% податку на прибуток замість стандартних 18%.

- АЗС мають внести авансові внески на прибуток: 30, 45 чи 60 тисяч гривень (залежно від типу заправки) за кожне місце продажу пального.

- Сплату податку на прибуток з обмінників валют "прив'яжуть" до розрахунків у євро. Розмір внеску з обмінників у столиці становитиме еквівалент 700 євро, у містах з населенням понад 50 тисяч осіб -- 600 євро, в інших населених пунктах -- 200 євро на місяць.

3. Податкові зобов'язання щодо земель сільськогосподарського призначення

Відтепер встановлено, що мінімальна сума податку на землю не може бути нижчою за 700 гривень за гектар. Для земельних ділянок, де частка ріллі дорівнює або перевищує 50%, податкова ставка складе 1400 гривень за гектар на рік.

4. Рента

Введено нову рентну плату за видобуток щебеню. Наразі ставка рентного збору для нерудних і неенергетичних корисних копалин складає 5%. Раніше виробники щебеню були звільнені від цієї плати, оскільки згідно з чинним законодавством щебінь не класифікувався як природна копалина в класичному розумінні, а розглядався як продукт спеціального механічного подрібнення гірських порід.

5. Ціни

Мінімальні оптово-відпускні та роздрібні ціни на алкогольні напої підвищать на 50%.

Фото: finteco.com.ua

6. Пільгові умови та винятки

Фінансові надходження, отримані громадянами в рамках національної програми кешбеку "Зроблено в Україні", не підлягають оподаткуванню.

- Не обкладатиметься податком благодійна допомога, яка надійшла громадянам в Україні чи з-за кордону, зокрема, це стосується й іноземної допомоги для біженців, що перебувають за кордоном.

Рішення прийнято. Конфлікти продовжуються.

У підсумку, всі ці податкові зміни, як очікується, додатково принесуть 58 млрд грн до бюджету вже цього року та 137 млрд грн до бюджету наступного. Це, нагадаємо, лише частина з необхідної суми у 500 млрд грн. Інше збиратимуть на ринку запозичень та через детінізацію.

Одночасно, економічні фахівці, що підтримують необхідність системних змін, висловлюють сумніви щодо дій уряду. Зокрема, Андрій Длігач, голова міжнародної бізнес-спільноти Board, професор економіки та засновник Advanter Group, вважає, що підвищення податків може призвести до зростання тіньової економіки, що, в свою чергу, негативно вплине на бюджетні надходження.

Головне питання полягає в підвищенні військового збору. На основі наших розрахунків, такі кроки з боку уряду можуть призвести до збільшення тіньової економіки в сфері зарплат. Це вже видно: з 1 жовтня деякі підприємства зменшують офіційні оклади та скорочують кількість працівників з офіційним працевлаштуванням, -- зазначив він. -- В результаті часто впроваджуються не найкращі рішення. Якщо на сьогодні тіньова частка заробітних плат становить 35%, то з новими умовами в найближчому майбутньому можна очікувати її зростання до 44%. Уряд втратить близько 40 мільярдів гривень у наступному році.

Зображення: Макс Требухов та Андрій Длігач

За його словами, як наші міжнародні партнери, так і українські аналітичні установи пропонували більш ефективні рішення: "Збільшення ПДВ на 2% могло б забезпечити близько 80 млрд грн додаткових надходжень до державного бюджету, при цьому не викликавши суттєвого збільшення тіньової економіки. Необхідно впроваджувати митні та податкові реформи, адже у 2025 році знову виникнуть труднощі з бюджетними надходженнями. Це питання ми порушували й минулого року, але тоді отримали відповідь, що це "не на часі"."

Андрій Длігач зазначив: "Якщо не буде здійснено системних реформ, через рік ми знову опинимося перед необхідністю підвищення податкових ставок."

Варто відзначити, що під час обговорення законопроєкту аналітики, деякі парламентарі та представники бізнесу висловлювали критику на адресу урядових підходів і пропонували альтернативні варіанти для збільшення бюджетних надходжень.

Однак, як сказав міністр фінансів Марченко, "правильно те, що дає 226 голосів (за ухвалення законопроєкту у Верховній Раді. -- Ред.). Все інше -- про ілюзію...".

На цей раз вдалося зібрати необхідні голоси — закон отримав підтримку від 247 народних обранців.

Зображення: t.me/yzheleznyak 247 народних обранців підтримали підвищення податкових ставок.

Хоча, в цілому, те, як еволюціонував податковий законопроєкт під час обговорень, а особливо його голосування у другому читанні, більше говорить не про історичну значущість документа, а про його певну "істеричність".

Навіть після завершення голосування стало очевидно, що запропоновані та відхилені правки суперечать одна одній. Мова йде про комплексну 10-сторінкову правку Бюджетного комітету №988, яку депутати не підтримали у залі, через що вся структура законопроекту почала дещо "кришитися". У відповідь на це голова профільного комітету Гетманцев рішуче заявив: "Багато журналістів запитують, чи потрібно вносити зміни до податкового законопроекту, усувати неузгодженості, чи змогла опозиція "знищити" проект, відхиливши правку? Відповідаю всім одразу – ні, законопроект є завершеним і не містить жодних неузгодженостей".

Проте не варто виключати можливість того, що з часом, коли політична напруга навколо поточного підвищення податків дещо спаде, парламент може знову розглянути ідею про паралельне підвищення ставки ПДВ. Наприклад, на 1% або ж на 2%. Згідно з прогнозами, це могло б суттєво збільшити надходження до бюджету — на 45 або 90 мільярдів гривень відповідно. Можливо, Міністерство фінансів залишило цей варіант на випадок необхідності, але наразі цю інформацію ніхто не розголошує.