Прикордонник Юрій Франко - відважний герой, який пожертвував своїм життям заради побратимів.
Для прикордонника Юрія Франка найбільшими цінностями були його родина та рідна земля. У захисті цих святинь він пожертвував найціннішим – своїм життям.
Юрій Іванович Франко, корінний мешканець міста Рожище у Волинській області, провів своє дитинство і юність у цьому мальовничому куточку України. Саме тут він здобув перші трудові навички та розпочав свою кар'єру. Проте наприкінці 2021 року перед Юрієм відкрилися нові горизонти: він отримав привабливу пропозицію роботи в Бангладеш, де його запросили приєднатися до команди будівельників на атомній електростанції.
Коли він почув про початок великої війни, негайно вирішив повернутися додому, щоб стати на захист рідної землі. Ні вмовляння колег, ні запевнення роботодавців не змогли його переконати залишитися.
По приїзді до рідного міста, одразу вирушив до місцевого центру комплектування. Там його розподілили у Державну прикордонну службу та призначили на посаду у Чопський прикордонний загін. Батькам Юрій про все повідомив, уже коли був у навчальному центрі, аби вони не хвилювалися. Мати військовослужбовця, Надія Олександрівна, розповіла, що лікарі свого часу не дозволили Юрієві йти на строкову службу через проблеми зі здоров'ям, але цього разу його було не зупинити.
З того часу прикордонник здійснив три місії на схід України. Він разом із товаришами захищав Україну в Луганській та Донецькій областях. Для себе обрав позивний "Скіф".
"Скіф" мав безумовний авторитет серед побратимів. Врівноважений, небагатослівний, він згуртовував навколо себе інших і вміло організовував виконання бойових завдань. За ним тягнулися люди, його поважали та цінували командири.
Усі товариші згадують молодшого сержанта Юрія Франка не лише як відважного і сміливого воїна, а й як надзвичайно світлу і добру особистість, яка завжди прагнула допомогти іншим - побратимам, цивільним, літнім людям, які постраждали внаслідок війни.
Юрій завжди виділявся серед своїх товаришів по підрозділу своєю готовністю допомогти іншим. Він часто купував продукти в магазині з метою роздати їх тим, хто цього потребував. Коли зустрічав нужденних на вулиці, завжди намагався підтримати їх хоча б фінансово.
Останній з трьох виїздів Юрія Франка був на Донецький напрямок. Під час оборони Андріївки цей прикордонник загинув, рятуючи своїх товаришів. Після того як гранатомет влучив у автомобіль, яким вони пересувалися, почалася пожежа. Юрій, знаходячись найближче до автівки, кинувся відчиняти двері. Вогонь заклинив їх, і він намагався відкрити їх прикладом автомата, доки не загинув від ворожого обстрілу. Життя 37-річного Героя обірвалося 31 липня 2023 року.
Згідно з указом Президента України, за проявлену особисту мужність у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, а також за самовіддане служіння українському народу, молодший сержант Юрій Франко посмертно удостоєний ордена "За мужність" ІІІ ступеня.
