Шмигаль: Кабінет Міністрів має намір змінити правила бронювання, впровадивши принцип "воюй або працюй".

Кабінет міністрів готує зміни до підходу бронювання від мобілізації за принципом "Воюй або працюй". Оновлення прем'єр-міністр Денис Шмигаль анонсував під час пресконференції в Києві 10 вересня, передає кореспондентка Радіо Свобода.

За словами глави уряду, "це не матиме сенсаційного характеру". Намір полягає у внесенні змін до існуючих постанов.

"Не може виникнути ситуація, коли хтось уникає захисту своєї країни. Це основоположний принцип, це наша червона межа," - підкреслив Шмигаль.

Він зазначив, що уряд робить все можливе для забезпечення справедливості. Перед впровадженням нових норм "броні" проводяться консультації з представниками військових.

"Мають бути дуже справедливі, прозорі, зрозумілі правила бронювання і відповідь, чому заброньований та або той працівник на тій або іншій посаді, чому він не йде воювати. І не воюючи, який внесок він робить в підтримку нашої держави і які гарантії того, що він є тим, хто, наприклад, вирішить повернутися в Україну, забезпечуючи нашу стійкість, економічну зокрема, як все це буде відбуватися", - сказав прем'єр.

Крім того, глава уряду висловив пропозицію відмовитися від терміна "економічне бронювання". Як зазначив Шмигаль, "це формулювання не зовсім коректне".

Необхідно досягти згоди в умовах війни, зрозуміти, як ефективно підтримувати нашу економіку та які заходи вжити, щоб легалізувати тих, хто досі отримує зарплату "в конвертах". Економічне бронювання - це не зовсім те, що ми маємо на увазі, коли говоримо про вибір між "битися чи працювати".

Прем'єр-міністр нагадав, що в даний момент правила бронювання затверджені відповідною урядовою постановою і визначають ряд параметрів та критеріїв для осіб, які можуть підлягати бронюванню від мобілізації.

Уряд має намір удосконалити свій теперішній підхід, керуючись принципом "Борися або працюй". На даний момент ведуться пошуки рішень для трьох ключових питань, як зазначив Шмигаль.

Читайте також: Дев'ять мільйонів українців опинилися в бідності: як війна поглиблює розрив між заможними та малозабезпеченими.

"Перше, створення додаткових робочих місць. Друге, підвищення заробітних плат для працівників, що спричинить собою збільшення сплати зборів, внесків і податків. І третє, це, звісно ж, питання повернення українців в Україну. Наведу параметри: до початку повномасштабного вторгнення в нас було близько 10 мільйонів працевлаштованих офіційно людей... В той же час у нас було майже 11-10,5 мільйонів пенсіонерів, тобто на одного працюючого припадав один пенсіонер. В перші місяці повномасштабного вторгнення, ми втратили 3,5 мільйони робочих місць. Ми втратили 30% нашої економіки, нашого ВВП, і це, звісно ж, відобразилось на робочих місцях. Тому сьогодні ми робимо наголос на малому-середньому бізнесі, де швидко можна відновити ці робочі місця, тому що великі підприємства-гіганти, відновити буде займати тривалий час", - резюмував він.

У липні Міністерство економіки повідомило Радіо Свобода, що на той момент від початку повномасштабної агресії Росії ухвалило близько 31 246 наказів про бронювання військовозобов'язаних за підприємствами, установами чи організаціями, з них приблизно 16 297 є чинними.

18 травня набув чинності закон про мобілізацію. Серед іншого, він передбачає, що всі військовозобов'язані, призовники та резервісти віком від 18 до 60 років мають оновити свої дані - номер мобільного телефону, фактична адреса проживання та email (за наявності). Це потрібно зробити до 16 липня.