Чи готові школи до початку навчального року під час війни?

Осінь неминуче настає, і 2 вересня 2024 року діти (де це дозволяють обставини) повернуться до шкіл та садочків. Проте, на третій рік повномасштабного конфлікту все ще складно стверджувати, що наші освітні заклади повністю готові до нового навчального сезону.

Тут йдеться про труднощі, пов'язані з реконструкцією, ремонтними роботами та будівництвом нових укриттів. Ситуація по країні різниться, і навіть у населених пунктах, що вважаються умовно безпечними (ДСНС класифікує території України як умовно безпечні, відносно безпечні та небезпечні), навчання офлайн може бути небезпечним. Тому єдине правило для всіх регіонів, де можливе очне навчання, це наявність укриття.

Однак батьки постійно пишуть, що укриття часто не мають вентиляції, не розраховані на загальну кількість всіх учасників освітнього процесу, що відсутні стаціонарні туалети, ремонти ще відбуваються, або ремонти ще не починались - і так скрізь по всій країні, ситуація різна.

Роботи зі встановлення пожежної сигналізації тривають, але розраховувати на те, що її вдасться встановити у всіх школах за один рік, коли вона не працювала протягом 30 років, не варто.

Про доступність інтернету часто зазначають, що він або присутній, але низької якості, або взагалі відсутній. Іноді інтернет є лише для адміністрації закладу, а дітям користуватися ним заборонено.

Батьки зазначали, що на зборах вже попередили про відсутність можливості зв'язатися з дитиною під час перебування в укритті...

Якщо звернути увагу на облаштування укриттів для проведення повноцінного навчального процесу, це завдання виявляється досить складним, але не неможливим. Дійсно, існують новозбудовані укриття та укриття з великою площею під школами, які обладнані всіма необхідними умовами - достатньою висотою приміщень, ефективною вентиляцією, кількома евакуаційними виходами, стаціонарними санвузлами та можливістю організації спортивних залів тощо. У деяких громадах є школи, які зуміли створити стаціонарні класи в укриттях, де учні можуть продовжувати навчання, розділені по паралелях або навіть у підземних класах. Однак це не є системним рішенням.

Маємо чесно визнати, що витрати державних коштів на облаштування укриттів у навчальних закладах часто не є ефективними та прозорими. Це контролює Державна аудиторська служба, і таких випадків багато.

Ще одна актуальна проблема – відключення електроенергії. Міністерство освіти і науки України настійно радить навчальним закладам якнайшвидше впроваджувати сонячні панелі або вітрові турбіни. Ідея, хоча й запізніла, є позитивною, проте наразі все залишається на рівні листування та планування, як це реалізувати. У кращому випадку, нинішні школи обладнані генераторами та запасами палива для їх експлуатації.

І якщо говорити, чи спромоглися ми створити повноцінний процес дистанційної освіти - ні, нам за п'ять років цього не вдалося. Інструментарію для повноцінної роботи вчителів та учнів держава не забезпечує. І якщо щось працює, то мова про майстерність окремих педагогів і шкіл/садочків, а також спроможність батьків оплачувати освіту власної дитини у дистанційному форматі із залученням репетиторів, купівлею всіх необхідних гаджетів, роутерів з акумуляторами і т.д.

Через відключення електроенергії забезпечити повноцінний навчальний процес не вдасться. Це стосується як занять в укриттях, так і дистанційного навчання. Прикро, але така реальність.

Ще одне питання яке викликає занепокоєння батьків - це питання організації харчування дітей під час довготривалого вимкнення світла.

Це завдання є як відповідальністю, так і випробуванням для місцевих органів влади. Минулорічний досвід показав, що не всі змогли забезпечити дітей харчуванням, включаючи навіть легкі перекуси.

Квестом може виявитись і дорога до школи: коли рано темніє, у "темні часи" не працюють світлофори та вуличне освітлення, на додачу - постійні повітряні тривоги.

Ще кілька новацій: з нового навчального року в багатьох школах працюватиме спеціальний поліцейський - офіцер Служби освітньої безпеки (або СОБ). Сподіваюсь, що вони будуть проводити роботу з батьками та учнями саме з питань безпеки через ті обставини, які ми маємо у реальному житті - без світла і постійними повітряними тривогами.

Також у багатьох навчальних закладах країни наразі створюються спеціальні класи безпеки. У цих класах експерти навчатимуть дітей правилам пожежної та мінної безпеки, основам дорожнього руху, а також проводитимуть тренінги з надання домедичної допомоги.

Декілька змін в умовно звичному шкільному розкладі воєнного стану: оновлений курс "Захист України" для учнів 10-11 класів. Міністерство освіти і науки зазначає: "В оновленій програмі передбачено 10 модулів, включаючи домедичну допомогу в бойових умовах, військові технології, зокрема БПЛА, радіозв'язок та інформаційну війну...". Також впроваджується ініціатива першої леді Олени Зеленської "Уроки щастя". Важко уявити, як це все буде організовано, але вже зараз вчителі виказують своє невдоволення, як і батьки. Можливо, нам доведеться додати ще кілька уроків, і шестиденний навчальний тиждень для дітей може стати постійним.

У деяких регіонах країни, зокрема на Черкащині, Житомирщині та в Київській області, оголосили про введення шестиденного навчального тижня для школярів. Це рішення прийняте з метою уникнення відвідування дітьми закладів освіти в "темні і холодні" місяці. Як це вплине на навчальний процес? Можна очікувати значну кількість записок від батьків про відсутність дитини в суботу "через сімейні обставини". Тому не вважаю, що ця ініціатива зможе ефективно компенсувати освітні втрати.

Виваженішим рішенням було б, аби ми подумали над змінами в освітніх програмах.

Ми часто говоримо про перевантаження учнів, але чомусь не можемо об'єднати зарубіжну літературу, українську літературу та мову в один предмет. Та ж ситуація з історією України та світовою історією: хіба Україна не є частиною світової історії? Звісно, це питання стосується ставок, факультетів, спеціальностей, освітніх програм, друку підручників та всієї інфраструктури, яка роками підтримує певний напрямок в освіті. Ніхто не бажає залишати цю зону комфорту. Легше просто декларувати глибоке занепокоєння перевантаженням учнів, одночасно впроваджуючи шестиденний навчальний тиждень...

І на останок про майбутні зміни - саме зараз МОН пропонує для громадського обговорення проєкт постанови КМУ "Про внесення змін до Порядку ведення обліку дітей дошкільного, шкільного віку, вихованців та учнів". Тут, нас, батьків, чекають неприємні речі - якщо його приймуть у редакції, яка є, вчителі будуть змушені кожні 5 днів повідомляти поліцію про відсутність дітей з невідомих або без поважних причин. Що освітяни будуть визначати як поважні причини? Ніхто не знає.

Немає сумнівів, що навчальний рік 2024/2025 буде абсолютно іншим. З "досьє учня", уроками радості, незакінченими укриттями, без організованого харчування та у відсутності електроенергії, з тривалими повітряними тривогами, з професійними і не дуже педагогами, з постійними викликами і подіями. Незважаючи на все це, шкільне життя буде захоплюючим і насиченим подіями.