Конфлікт має можливість завершитися раніше, проте... Які важливі аспекти слід врахувати щодо команди Трампа?
Новообраний президент США вже визначив кандидатури на більшість ключових посад у своїй майбутній адміністрації. Рекрутинг відбувається рекордними темпами: від дня виборів минуло менш як два тижні. Рішучість Дональда Трампа особливо помітна порівняно з хаосом перехідного періоду та початку його першої каденції. Нині він виглядає значно краще підготовленим і впевненішим, добираючи кандидатів на значущі посади відповідно до власних уподобань і порад тих зі свого найближчого оточення, хто допущений до вирішення кадрових питань. Серед них, зокрема, його "другий номер" Джей Ді Венс, сини Дональд-молодший та Ерік, Ілон Маск і адвокат президента Борис Епштейн.
Головним критерієм добору кадрів є абсолютна лояльність до "боса" й уміння обстоювати його ідеї та вчинки в ЗМІ. Ці якості цінуються на порядок вище, ніж компетентність і досвід. Трамп зробив висновки зі свого попереднього президенства, коли в його оточенні були так звані дорослі, тобто люди, які мали власну думку й могли навіть сперечатися з "лідером". Така поведінка підлеглих суперечить уявленням Трампа про власну персону та створює для нього психологічний дискомфорт. Він вважає найбільшою помилкою своєї першої президентської каденції наявність серед співробітників "зрадників" на кшталт колишніх голови об'єднаного комітету начальників штабів генерала Марка Міллі, глави адміністрації генерала Джона Келлі або міністра юстиції Вільяма Барра.
Його теперішня адміністрація складатиметься виключно з людей, які на 100% поділяють "генеральну лінію" Трампа: відхилення від неї матимуть для порушника сумні наслідки. Отже, індивідуальні історії та погляди членів нової адміністрації є важливими настільки, наскільки дають змогу зробити припущення щодо обрисів майбутньої політики Трампа. Його підлеглим відведено роль імплементаторів рішень президента, відомого схильністю керуватися власними емоціями, уявленнями й інтуїцією, діяти, часто не беручи до уваги думки експертів або навіть усупереч їхнім рекомендаціям.
Абсолютна лояльність до особистості президента та його концепцій становить основоположний аспект кадрової політики Трампа. Проте всі його призначення або анонси нових призначень можна класифікувати на дві категорії.
Перша складається з людей, які на додачу до лояльності мають необхідну компетентність і певний професійний доробок або принаймні політичний досвід, потрібні для ефективного виконання посадових обов'язків. До цієї групи можна зарахувати керівницю адміністрації президента (першу в історії США жінку на цій посаді) -- керівницю виборчої кампанії Трампа Сюзі Вайлз, радника з питань національної безпеки -- конгресмена Майкла Волца, претендентів (мають бути затверджені Сенатом) на посади держсекретаря -- сенатора Марко Рубіо, міністра внутрішніх справ -- губернатора штату Північна Дакота Дуга Бургума (також призначений "царем (головним відповідальним в уряді) з питань енергетики" і головою Ради з питань національної енергетики), міністра у справах ветеранів -- колишнього конгресмена Дуга Коллінза, міністра енергетики -- керівника великої енергетичної компанії Кріса Райта, постійного представника США в ООН -- конгресвумен Еліз Стефанік, директора ЦРУ -- Джона Реткліфа, керівника Федеральної агенції із захисту довкілля -- колишнього конгресмена Лі Зельдіна й "царя з питань імміграції" -- колишнього главу Федеральної агенції у справах імміграції та митниці Тома Хомана.
До першої групи кандидатів можна також віднести Крісті Наом, колишню членкиню Палати представників і губернаторку штату Південна Дакота, яка має шанси очолити Міністерство внутрішньої безпеки — одну з найпрестижніших посад. Незважаючи на її недостатній досвід у правоохоронній сфері, основним фактором її можливого призначення стала її популярність серед прихильників Дональда Трампа, які підтримують його гасла "Зробімо Америку знову великою!" та "Америка понад усе!". Таке бачення призвело до того, що Трамп включив її до списку ключових призначенців, які складають групу відданих прихильників. Серед інших кандидатів — конгресмен Мет Гетц (на посаду міністра юстиції), відомий ведучий на телеканалі "Фокс Ньюз" і колишній військовий Піт Гегсет (для посади міністра оборони) та екс-конгресвумен і військова Тулсі Габбард (національний координатор з питань розвідки).
Цим призначенням не завадили ні висунуті проти Гетца звинувачення в інтимних зв'язках із неповнолітньою та вживанні наркотиків, ні відсутність у Гегсета будь-якого досвіду вирішення військово-стратегічних питань на вищому рівні (недавно стало також відомо, що його було звинувачено в сексуальній агресії), ні систематичне поширення Габбард наративів російської пропаганди й таємне відвідання нею сирійського диктатора Башара Асада. Натомість ці ультралоялісти, за очевидним задумом Трампа, найкраще підходять для того, щоби "зачистити" підпорядковані ним міністерства від його ворогів, через яких він буцімто став об'єктом розслідування щодо неправомірних зв'язків із Росією під час першого президенства й зазнав "політичних переслідувань" після залишення посади. В цьому ж регістрі -- висунення на посаду міністра охорони здоров'я кандидатури Роберта Кеннеді-молодшого, який є відносним новачком в орбіті Трампа, але добре відомий своїм запереченням корисності вакцин та іншими "неортодоксальними" ідеями.
Особи, номіновані на всі ці посади, мають бути затверджені Сенатом, що виглядає як непросте завдання навіть з урахуванням переходу контролю над ним до республіканців, зважаючи на серйозні репутаційні проблеми кожного з кандидатів. Висловлюються припущення, що, пропонуючи саме цих осіб на високі посади, Трамп намагається, серед іншого, перевірити ступінь лояльності до нього всієї республіканської фракції Сенату. Він навіть наполягає на тому, щоби ці, як і решта внесених ним кандидатур, були затверджені його одноосібним рішенням в обхід традиційних сенатських процедур. Новообраний президент особливо настійливо наполягає на затвердженні кандидатури Мета Гетца, якого він розглядає як найважливішу постать у своєму кабінеті.
З початку останньої виборчої кампанії Трамп постійно наголошував, що його наступний термін стане президентством "помсти". Його гнів адресований не лише конкретним ворогам і зрадникам, а й традиційним елітам, які він визначає як "глибока держава". Через контроверсійні призначення своїх відданих прихильників Трамп прагне деморалізувати політичне середовище Вашингтона, викликати в ньому шок і страх, демонструючи, що в місті з’явився новий "шериф". Такі дії старого нового президента резонують із антисистемними настроями його виборців і слугують його відповіддю на запити суспільства щодо реальних змін у країні.
Ключовим елементом плану Трампа з трансформації американського суспільства є концепція, яку популяризував відомий теоретик сучасного крайнього правого руху Стівен Бенон, що отримала назву "деконструкція адміністративної системи". Президент доручив цю задачу представникам бізнесу – Ілону Маску та Вівеку Рамасвамі, успішному підприємцю, який, незважаючи на свій статус майже мільярдера, швидко відмовився від участі у республіканських праймеріз і активно підтримує Трампа. Їх призначено співголовами новоствореного департаменту урядової ефективності, який, наскільки можна зараз зрозуміти, займатиметься наданням консультацій та розробкою пропозицій щодо реорганізації державних структур, перегляду функцій урядових установ, а також можливого скорочення їх кількості та ліквідації. Маск пообіцяв знайти шляхи для економії державних витрат на суму до 2 трлн доларів.
Найбагатша особа на планеті, яка активно підтримувала виборчу кампанію Трампа і вклала близько 200 мільйонів доларів, користується великою симпатією та практично безмежною довірою нового президента. Як повідомляють американські спостерігачі, Маск постійно перебуває поруч з Трампом, прагнучи брати участь у обговореннях ключових питань — від формування команди до зовнішньої політики. Він був присутній на телефонних розмовах Трампа з Реджепом Ердоганом і Володимиром Зеленським, а також зустрічався з постпредом Ірану в ООН. Маск налагодив практично родинні стосунки з родиною Трампів. Однак важко передбачити, як довго триватиме цей "медовий" місяць у їхніх стосунках, адже все частіше "всеосяжність" Маска починає викликати незадоволення серед провідних членів президентської команди.
Приклад Маска свідчить про великий вплив, який мають у світі Трампа його довірені особи, котрі часто не обіймають офіційних посад. Зокрема ключовою фігурою в пошуку шляхів урегулювання близькосхідної кризи може стати зять президента Джаред Кушнер. В українському контексті увагу привертає Борис Епштейн, адвокат Трампа ще з 2016 року, автор успішної юридичної тактики, що полягала в затягуванні судового розгляду висунених проти нього звинувачень, аби запобігти ухваленню судових рішень до дня виборів. Американець російського походження, який має репутацію симпатика російської влади, наразі лобіює своє призначення сцецпосланцем щодо "російсько-українського конфлікту". Судячи зі ступеню його впливу на Трампа, Епштейн має шанси на успіх, хоча серед претендентів на цю посаду називали прізвища ряду досвідчених дипломатів.
В умовах сучасних подій цілком зрозуміло, яке питання виникає: які нові аспекти майбутньої зовнішньої політики Трампа стали відомі за два тижні після його обрання? Призначення ключових осіб у сферах міжнародних відносин та безпеки свідчать про те, що Трамп має намір зосередитися на китайському напрямку. Рубіо, Волц і Стефанік відомі своєю жорсткою позицією щодо Китаю, що підкріплює цю тенденцію. Найближчий період після інавгурації покаже, чи реалізує адміністрація Трампа обіцяне 60% мито на китайські товари, а також, яку роль у його китайській політиці відіграватимуть військово-політичні дії, включаючи підтримку регіональних союзників. Крім того, повідомлення про те, що Трамп розглядає можливість скасування заборони на ТікТок, можуть свідчити про його намір продовжувати використовувати "дипломатію угод" для досягнення поступок від Китаю або захисту інтересів певних американських компаній.
Згідно з інформацією, що з'явилася після зустрічі лідерів США та Ізраїлю, Трамп, ймовірно, надасть Беньяміну Нетаньягу більше простору для дій, ніж це робила адміністрація Джо Байдена. Відомий прихильник Ізраїлю, Майкл Гаккебі, який був номінований на позицію посла США в цій країні, також підкреслює цю підтримку. Водночас, існує ймовірність, що новий президент продовжить зусилля в напрямку мирного врегулювання на Близькому Сході, що відповідає духу "угод Авраама". Це може підтверджувати залучення до процесу Джареда Кушнера, який має добрі стосунки із сім'єю саудівських монархів.
Новий радник президента з національної безпеки, а також претенденти на посади держсекретаря і постпреда в ООН демонструють цікаві зміни у своїй позиції щодо російсько-української війни. Протягом 2022-2023 років вони активно засуджували російську агресію та висловлювали підтримку Україні, голосуючи за надання їй допомоги. Проте з часом їхня позиція змінилася, і вони почали підтримувати курс Трампа на скорочення військової допомоги Україні, проголосувавши проти останнього великого пакету допомоги. Вони також виступають за вирішення "конфлікту" шляхом переговорів, навіть якщо це вимагатиме від України певних поступок. На їхню думку, США повинні зосередитися на інших викликах, зокрема в Азії, і "вивільнитися" від війни в Україні. Погляди Габбард, яка відповідальна за координацію роботи всіх розвідувальних органів США, можна охарактеризувати як вкрай критичні щодо України.
Сам Дональд Трамп продовжує висловлювати бажання вирішити конфлікт між Росією та Україною, але зазвичай ухиляється від детального викладу своїх стратегій і принципів. Залишається спостерігати за формулою, запропонованою Венсом, яка насправді виглядає як план капітуляції для України. Проте, навіть цей варіант, очевидно, не зможе задовольнити вимоги російського лідера, про що свідчить його розмова з Олафом Шольцом. Якою буде реакція Трампа на цю ситуацію, враховуючи, що Кремль проігнорував його заклики до зниження напруженості? Як він відреагує на рішення Байдена дозволити використання ATACMS для ударів по цілях у Росії? Чи можливо в цих умовах реалізувати раніше проголошену ініціативу щодо надання Україні військової допомоги в значних обсягах та з розширеним асортиментом озброєння?
