Як можуть змінитися події війни у разі нападу Росії на НАТО - дослідження з Естонії.
Нове дослідження естонських аналітиків російської військової діяльності поблизу північних кордонів НАТО стверджує, що Росія розбудовує свою військову інфраструктуру на кордоні з Естонією, і готується до тривалої війни.
У своєму новому випуску тижневик Eesti Ekspress представляє дослідження, яке аналізує потенційний розвиток конфлікту у випадку, якщо Російська Федерація вирішила б його ініціювати.
"Ми працювали над цією статтею рік, проаналізували 24 бази російської армії поблизу кордонів з Балтією та Польщею і залучили військові джерела вищого рівня для оцінки наших висновків", - свідчить один зі співавторів розслідування Хольгер Роонемаа.
Згідно з дослідженням супутникових зображень, аналітики детально описують ситуацію на військових об'єктах Росії поблизу естонського кордону та оцінюють рівень загрози, яку вони можуть представляти для європейських країн.
Війна між Росією та Україною суттєво вплинула на ці військові бази, проте нещодавні супутникові знімки демонструють їх активний розвиток. Зокрема, планується значне розширення баз, розташованих поблизу Балтійських країн та Фінляндії, в рамках реалізації нових військових реформ, запроваджених Москвою, повідомляє естонський журнал Eesti Ekspress.
На військовому аеродромі в Пскові, розташованому за 35 км на південний схід від російсько-естонського кордону, дислокуються підрозділи швидкого реагування. Автори розслідування вважають, що ці сили можуть бути задіяні агресором у разі необхідності для захоплення важливих об'єктів, подібно до спроби захоплення Києва.
Очільник військової розвідки Естонії полковник Антс Ківіселг каже, що якби Путін напав на Естонію, щоб натиснути на НАТО, то завданнями цих підрозділів було б захоплення естонських військових баз або аеродромів, щоб розгорнути там російську ППО.
Без систем протиповітряної оборони російські сили в Балтійському регіоні стали б легкими цілями для винищувачів п’ятого покоління НАТО, які можуть швидко з’явитися в повітрі. Саме з цієї причини, за словами дослідників, армія Путіна намагатиметься перевести підрозділи ППО до районів, звідки можна забезпечити захист повітряного простору Балтійського моря – наприклад, на острови Готланд або Хійумаа.
На супутникових знімках помітно, що деякі елементи техніки на російських авіабазах виглядають абсолютно новими.
"Це викликає сумніви щодо загальноприйнятої думки, що російські військові користуються лише запасами з радянських часів", - зазначають автори.
"У мене немає підстав вважати, що Росія здійснить напад на Естонію вже завтра", - зазначив в інтерв'ю американський генерал у відставці Бен Годжес, колишній командувач Сухопутних військ США в Європі.
Водночас, автори зазначають, що він сприймає військову загрозу з боку Росії для Естонії та інших країн Балтії як цілком реальну, а не лише як можливий сценарій.
"Росіяни вже явно воюють з нами, навіть якщо ми самі цього не визнаємо, -- цитує видання Годжеса, котрий говорить про знищення підводних кабелів, диверсії по всій Європі, порушення повітряного простору ракетами чи БПЛА, кібератаки та хакерські атаки. - Цими операціями Росія перевіряє Захід, щоб побачити, як ми відреагуємо. А якщо реакції немає, це робить Росію сміливішою".
Дослідники підкреслюють, що Естонії слід підготуватися до можливого конфлікту, якщо Україна зазнає поразки.
Або, як формулює Годжес, "якщо Сполучені Штати, Німеччина, Франція та Велика Британія дозволять Україні програти проти Росії".
"У цьому випадку Росія змусить десятки тисяч українських солдатів воювати на своєму боці, заволодіє українською військовою технікою та за кілька років відновить резерви своєї армії", - додають автори розслідування.
Підтвердженням даного плану слугують, зокрема, і дані державного бюджету Російської Федерації.
Зокрема, цього року витрати Росії на військові дії перевищили державний бюджет Естонії у сім разів, становлячи 115 мільярдів євро.
Місяць тому Кремль представив новий бюджетний проект, відповідно до якого у 2025 році витрати на оборону мають зрости до 129 мільярдів євро.
Водночас 85% витрат на оборону залишаються під грифом секретності.
"Різке зростання російських військових витрат свідчить про те, що Росія передбачає продовження конфлікту навіть у наступному році, - зазначив полковник Антс Ківіселг. - Незалежно від того, чи буде це в Україні, чи в іншому місці, Росія безумовно готується до цього сценарію."
Найбільш вірогідним сценарієм розслідувачі вважають спробу Росії захопити невелику територію з метою висування вимог Заходу, як заручника. Це потенційно могло б посіяти страх у суспільствах і розділило б союзників по НАТО на кілька таборів навколо питання про те, яку військову відповідь слід вважати пропорційною.
Цю точку зору поділяє і Годжес, який вважає, що Росія прагне дестабілізувати НАТО, демонструючи, що альянс та його країни-члени не здатні реально підтримати будь-яку державу в кризовій ситуації.
"Уявіть собі гіпотетичну ситуацію, коли російські війська вторгаються до Литви, Латвії або Естонії, захоплюючи частину їхньої території, а потім зупиняються і запитують: 'Чи дійсно ви готові почати ядерну війну через це?' Якщо жоден з учасників не погодиться, це могло б означати кінець статті 5 НАТО", - коментує Годжес.
Колишній командир дивізії генерал Вейко-Велло Палм застерігає НАТО від потенційних помилок у справі протистояння Росії.
Перша помилка полягала в тому, що західні політики, дозволивши Естонії завдавати удари тільки по об'єктах, з яких Росія проводить атаки, а не по території Росії в цілому, виявили б недостатню рішучість. Другою помилкою Заходу стало б встановлення обмежень на глибину відповідних ударів у Росії, оскільки це могло б викликати побоювання щодо можливої ескалації конфлікту.
Тим часом Росія нарощує військову потужність і на території Калінінграду. Основна увага приділяється кораблям, літакам і ракетним системам, здатним нести ядерні боєголовки.
Протягом останніх десяти років з часу анексії Криму бункер ядерної зброї поблизу села Куликово Калінінградської області зазнав капітальної реконструкції, мовиться у статті.
Росія модернізувала умови зберігання тактичних ядерних боєзарядів у Калінінграді в 2015-2017 роках. За даними Польщі, там можна зберігати до 100 тактичних ядерних боєголовок.
"Очевидно, що в умовах війни загроза, що походить з Калінінграда, буде нейтралізована однією з перших. Проте гібридні операції, які поки що не потребують активізації статті 5, залишаються значно більш невизначеною сферою", - зазначає Eesti Ekspress.
Годжес підкреслює ще одну важливу проблему: хоча НАТО володіє технічними та військовими можливостями для адекватної відповіді, напад на суверенну територію Росії, навіть з метою захисту країни-члена альянсу, вимагає досягнення політичного консенсусу.