Як Трамп і Маск можуть змінити курс космічної програми Сполучених Штатів

Новий президент Сполучених Штатів Дональд Трамп разом зі своїм союзником, мільярдером Ілоном Маском, можуть суттєво вплинути на курс американської космічної програми. Зокрема, можливі значні корективи в місячному проєкті Artemis. Крім того, існує ймовірність, що наземна інфраструктура NASA зазнає оптимізації.

Обрання президентом Дональда Трампа сколихнуло чимало різних сфер суспільного життя. Усі очікують від нього різких змін, хтось із надією, хтось із жахом. Не є винятком і космічна сфера, в якій можуть різко змінитися пріоритети. Зокрема, основною метою майбутніх пілотованих місій може стати не Місяць, а Марс.

Що стосується космічних амбіцій Дональда Трампа, то можна з упевненістю стверджувати, що ця сфера має для нього велике значення. Не випадково під час свого попереднього терміну він заснував Космічні сили та Національну космічну раду, яку очолив віцепрезидент.

Щоправда, при цьому він закрив низку космічних програм, пов'язаних із дослідженнями кліматичних змін, оскільки вважає цю проблему перебільшеною. Потім деякі з цих проєктів були відновлені Джо Байденом. Так дослідження космосу стали заручниками екології та політики.

Стосовно можливого другого терміну Дональда Трампа, вже сьогодні можна припустити, що значну роль у ньому зіграє Ілон Маск. Цей бізнесмен інвестував десятки мільйонів доларів у передвиборчий процес кандидата від Республіканської партії та неодноразово надавав йому свою особисту підтримку.

Прогнозується, що саме Ілон Маск може стати головою нового державного органу – комісії, яка відповідатиме за визначення ключових напрямків розвитку національної космічної програми. Здавалося б, хто краще за одного з найзначніших підприємців у цій сфері може визначити її майбутнє? Проте в цьому й полягає проблема.

Якщо плани будуть реалізовані, то у Маска виникне конфлікт інтересів. Простіше кажучи, людина, яка визначатиме, на що мають витрачатися державні кошти, є власником фірми, якій ці гроші в результаті можуть дістатися.

Головною жертвою Маска у майбутньому може стати програма Artemis або, принаймні, сама ракета SLS, що використовується для місячних місій. Підприємець уже давно висловлює критику щодо неї, зазначаючи, що вона не є багаторазовою, що робить її дорожчою в порівнянні з його Starship. І дійсно, у цієї системи є чимало проблем.

Критика цілком обґрунтована. Проте багато хто все ще вірить, що вже у 2025 році ця ракета зможе доставити чотирьох астронавтів на орбіту Місяця. Після цього заплановано місію з посадкою. Ніхто не може передбачити, що станеться, якщо Маск запропонує Трампу замінити SLS на Starship, який поки що не виходив за межі земної орбіти.

Адже Китай теж розвиває свою місячну програму і планує висадити астронавтів на південному полюсі нашого супутника раніше за США. І це точно не те, чого хоче Трамп.

З іншого боку, можливо, Маск взагалі вирішить, що Місяць нам не потрібний, і скаже, що краще летіти на Марс. Принаймні сам Трамп обіцяв здійснення цієї місії ще до кінця свого президентського терміну.

Досягнення цієї амбіційної мети дійсно обіцяє значні вигоди, перевищуючи навіть місячні місії, але як втілити це в життя, поки що не може сказати навіть сам Маск, незважаючи на те, що він активно працює над цією концепцією вже протягом багатьох років. Проте реалізація задуму, особливо в такі стислі терміни, виглядає вкрай малоймовірною.

Ще один крок, який можуть вжити Маск і Трамп, полягає в зменшенні кількості дослідницьких установ NASA. Дискусії на цю тему тривають вже давно, і питання про доцільність існування цих організацій дійсно заслуговує на увагу. Однак існує також безліч контраргументів, які заперечують цю ідею.

На даний момент наукові установи NASA підтримуються завдяки сенаторам, обраним від штатів, і вони не прагнуть, щоб їхні виборці залишалися без роботи. Однак багато в чому ситуація залежатиме від нового директора NASA, якого призначить Трамп.

Крім того, цілком очікувано, що всі програми екологічного моніторингу Землі теж підуть "під ніж". Хоча, з іншого боку, проблем у космічній галузі США дійсно вистачає, і є сподівання, що всі ці радикальні зміни підуть їй на користь. Гірше не буде.